Як останні відкриття агентства NASA повертають людство до

                                           Релігій Природи

З далекої давнини до нас дійшли перші уявлення людей про Всесвіт та їх місця в ньому. Ці погляди були сформовані тисячоліттями існування людства і проіснували до епохи формування рабовласницьких імперій. Для характеристик цих формувань влучно можна застосовувати слово Деспотія – від грецького «необмежена влада». Деспотія, як імперська ідея прийшла на наші землі з релігійною ідеєю, запропонованою Візантією, що припала до душі князю Володимиру. Деспотія проголошувала імператора посланником Бога, а священослужбовців посередниками до царства божого – на цих слонах тримається імперіалізм й досі. Світогляд імперських формувань порушив хід природних відношень людини з Всесвітом. Натомість перелаштував світогляд на відношення людини з людиною.

Релігійна ідея, яка сформувалась в Римській імперії, досі являється духовною основою багатьох народів, і навіть в ХХІ ст. для багатьох віруючих, космогонічні уявлення закладені в священні писання, залишаються основою знань. Теорія імперського вченого І ст. н.е. Клавдія Птолемея, яка полягала в тому що Земля нерухомо знаходиться в центрі Всесвіту, а Сонце й інші планети обертаються навколо неї поширювалась разом з Бібілєю. В 1586р. відомий італьський монах Джовано Бруно  опублікував книгу, в якій йшлося, що Всесвіт нескінченний, Сонце – це зірка, Земля – планета, і, що інші зірки найімовірніше мають системи планет і навіть життя. За ці антиімперські ідеї церква вченого публічно спалила на багатті.

В XXI ст. людство проклало шлях до міжпланетного простору, комп’ютеризованими стали не тільки підприємства, а й побутова квартирна техніка, міжконтинентальні перельоти стали масовими, такими ж звичайними як поїздка з Києва до Львова. При всьому цьому, духовне життя людствазалишилося на рівні догматів і уявлень І ст. Духовне життя людства й об’єктивна реальність постіндустріального простору, тільки з метою досліджень можна оцінювати як окремі, незалежні складові суспільства. Насправді вони проникають одна в одну, взаємодіючи охоплюють всі сторони життя людей, формуючи якість життя людства і закономірності розвитку. Коли релігійний світогляд починає відриватися від цивілізаційного сприйняття дійсності, різко погіршується динаміка розвитку, ефективність функціонування систем людства, і від вирішення цього питання залежить подальший прогрес людства і збереження виду.

Разом з цивілізаційним проривом XXI ст., людство одночасно заглибилось в релігійні конфлікти, революції, війни. Досвідченому фахівцю, який працює з інформацією, її аналізує та систематизує не складно буде встановити причинно-наслідкові зв’язки процесів і явищ, що почали відбуватися в суспільстві, економіці, релігійній сфері. Кожне явище чи подія з погляду інформаціології є логічно вмотивовані, вони відбуваються обов’язково при певному алгоритмі учасників процесу. Цей підхід визначає, що всі природні явища й катаклізми, проблеми людства в духовному житті, соціальна несправедливість та інші процеси перебувають в логічному ціпку, і мають свої витоки та прогнозованість. Глобальна проблема сучасності що зачіпає життєві інтереси всіх видів планети Земля і є вершиною піраміди – це нерозуміння Природи як об’єктивної дійсності, наслідком чого постає екологічна катастрофа. Проблеми економіки, енергетики, здоров’я, суспільства, промисловості є наслідком тільки одного протистояння: з одного боку Природа, а з іншої – людська культура, невідповідність та несумісність цієї культури з прогнозованою (якщо людство зможе перейти) ноосферно-космічною цивілізацією. Перехід в нову еру можливо тільки на системному поєднанні живої духовності  та технології – як світоглядноцілісного сприйняття новою людиною дійсності. Духовність має стати на рівні з наукою джерелом отримання провідних для людства знань.

У 2017 році агентство NASA зробила з’явлення, яке  впливає на зміну свідомості всіх людей, свідомість, яка визнає людину складовою частиною Космосу, а не унікальною одиницею, яку няньчить думаючий і люблячий (а часто невиправдано жорстокий) рукописний Бог. NASA в космічному просторі знайшла раніше невідому планету з масою, яка дорівнює масі Землі і віддалена від зірки, навколо якої вона обертається, на таку ж відстань, на яку Земля віддалена від Сонця. Близнюк Сонячної системи має три планети, на яких за всіма параметрами може зародитися й існувати життя. На слуханнях в Конгресі США помічник директора NASA заявив: «При такій широкій діяльності в такій кількості наук, пов’язаної з пошуком життя, ми знаходимося на межі одного з найбільш фундаментальних відкриттів в історії». На сьогодні відкрито 3 500 підтверджених екзопланет. На думку окремих дослідників, приблизно 30% відкритих екзопланет, що обертаються навколо невеликих зірок, можуть бути населеними [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Екзопланета]. В 2020 році на орбіту Землі будуть виведені телескопи нового покоління, які зможуть відстежувати найглибші кутки Всесвіту. Інтенсивність і глибина наукових досліджень говорять про те, що відкриття позаземного життя можна чекати найближчим часом.

Наука все більше наближається до розуміння того, що Космічний Світ — це високоорганізоване енергетичне утворення, в якому всі частини щільно взаємопов’язані і спільно беруть участь в еволюційному розвитку. В такому Світі Життя і Розум постають як невіддільні частини Космосу, безпосередньо беруть участь в космічній творчості [Шапошникова Л.В., Космическое мышление и новая система познания, Ж. Культура и время, №3/4 (9/10), с. 24-42, 2003].

Астрофізика зіткнулася з ситуацією, яку неможливо ігнорувати, але для духовного стану частини людства всі ці відкриття «Єретизм», який не співпадає з антропоцентризмом священних писаннях.

Філософ Девід Юм, шотландський філософ-емпірист, історик твердив, що для висновку про факт задуму живих організмів у Всесвіті слід поспостерігати за організмами, задуманими в інших світах. Очевидно він був би вражений, довідавшись, що його остання фундаментальна робота «Діалоги про Природну Релігію» ідеологічно відгукнулась в відкриттях NASA XXI ст. «Діалоги про Природну Релігію» так і не були опубліковані за життя. Девід Юм не безпідставно побоювався переслідувань зі сторони церкви, у могили Юма на протязі тижня довелося тримати вартових, щоб не дозволити единбурзьким релігійним фанатикам осквернити місце поховання мислителя [Сабинина М. В. Давид Юм, его жизнь и философская деятельность. Биографический очерк // Дэвид Юм. Кант. Гегель. Шопенгауэр. Огюст Конт. СПб: ЛИО Редактор, 1998].

Видатний філософ Бенедикт Спіноза, за погляди, що закон Мойсея не має перевагу над «Природними правилами», був підданий судилищу і публічно вигнаний з єврейської громади.  Членам єврейської громади було заборонено будь-яке спілкування зі Спінозою, а йому самому заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім’я Барух.

Михайло Нечай, карпатський мольфар у 2010 році в інтерв’ю висловив своє бачення щодо Релігії Природи: «Наша язичницька релігія, релігія природи і релігія Бога – одне ціле». Шановного рідновіра вже через пів року було зарізано релігійним фанатиком у власному будинку. Від ножового поранення у власній художній майстерні в 2016 році помер і видатний національний художник-рідновір, професор Віктор Крижанівський, який за життя встиг передати картинами ідею системного осмислення Божественної Природи, ідею священних вузів людства з Всесвітом.

Нобелівський лауреат, німецький фізикохімік Манфред Ейген був впевнений, що зрештою буде знайдений алгоритм чи закон Природи, який може породжувати інформацію.

Академік Мірча Еліаде «Священність природи і космічна релігія», професори Джеффрі Самуїла, Річард Х. Робертс «Релігія Природи сьогодні: Язичництво в сучасному світі», релігієзнавець  Кетрін Олбанес «Релігія Природи в Америці: від альгонків індіанців до New Age», науковець Даленбург І. Ф. «Бог в натурі, чи філософія і Релігія Природи», всі ці науковці в своїх роботах стоять на позиції повернення людства до першої релігії, у якої разом з людиною одні витоки – Природа.

Сила «Релігії Природи» була продемонстрована в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, на першій в історії Конференції ООН з навколишнього середовища, тоді зібралися десятки тисяч людей усіх віросповідань, щоб висловити свою загальну тривогу з приводу того, що людство саме знищує свій будинок-планету, і узгодити захисні дії. Світові лідери всіх конфесій  відчуваючи жах і безсилля перед власноручним знищенням Природи, і як наслідок самих себе, проголошували необхідність повернення до єднання з Природою.  Християни, протестанти, мусульмани підписалися під декларацією в якій йшлося: «Захист навколишнього середовища повинно складати невід’ємну частину процесу розвитку і не може розглядатися у відриві від нього», хоча їхні релігійні вчення розглядають людину як володаря природного світу, як істоту вищого порядку.

Повертаючись до наукових відкриттів NASA, хочемо зазначити що агенція повідомила один з основних законів існування життя у Всесвіті. Так, вона вважає, що для формування живих матеріальних утворень і сприянню їх розвитку необхідно Три головні космогонічні умови – Простір в якому світлоносна Зірка випромінює свою енергію на життєдайну Планету. Ці елементи зв’язані між собою й впливають одна на одну, утворюючи єдину саморегулюючу систему. Існування елементів одних систем залежить від існування інших. У цій простій закономірності прихований корінний зміст ще не до кінця зрозумілого зв’язку Простору з Життям. З цього можна побачити також одну з закономірностей формування матерії: від Найбільшого до Найменшого, і зв’язок від Найменшого до Найбільшого. І знаючи закони існування життя, Божі закони, Найменше може наблизитись до Найбільшого – з якого виникли і Простір і Планетарні системи.

Вважається, що світ складається з матеріальних часток, а інформація є вторинним феноменом, яка пов’язана зі спеціальними, організованими станами матерії. Але, мабуть, все навпаки: Всесвіт, можливо, є первинною Найбільшою інформацією, а матеріальні об’єкти – складними вторинними проявами. При формуванні первинних живих організмів в Природі, інформація яка надходила від Сонця (світло), змусила клітини цих організмів мутувати, що сформувало органи зору, шум океану – органи слуху і т.д. Так може стати зрозумілим як Природна інформація формувала світ від Найбільшого до Найменшого.

Думка про те, що інформацію слід розглядати як фундаментальну сутність, має глибокі наслідки для розуміння світу і нас самих. Вона надає вагу тому що Природна інформація є розумним початком, котре стоїть за Всесвітом, який розвинувся і безкінечно розвивається, як і людина – його подібність,  безперервно знову і знову розвивається.

Астроном і науковець Карл Едвард Саган, якого агенція NASA нагородила найвищою почесною нагородою за дослідження космічного простору (оригін. назва – NASA Distinguished Public Service Medal), зазначав: «Відкриття позаземного розумного життя у Всесвіті стає «одкровенням», яке представляє базу для об’єднання науки та релігії в єдиний сплав світогляду». За власними переконаннями Сагана: «Має бути нова релігіозна система, в якій космос представлений Богом, а вчені – новими священослужбовцями».

Справді, чи можливий перехід людства в нову ноосферно-космічну еру з мироглядом, що Землю тримає «воля Божа», підземний світ у владі Сатани, світила рухають ангели, Христос – це Сонце правди, а Пуп Землі (центр)  — місце звідки поширилась міфологія одного з семітських народів. Можливо позаземні форми життя, саме з цього приводу не спілкуються з нами знаючи що ми досі молимось образам Бога який сидить на хмарі?

Але чи може бути спільна релігійна основа, яка буде не для звеличення одного народу відносно іншого, а яка зможе об’єднати народи Землі та закони Всесвіту.

Нещодавно співробітник Веллінгтонського університету в Новій Зеландії Джозеф Бульбулія разом зі своїми колегами проаналізували системи релігійних переконань майже 600 традиційних суспільств з усього світу і дійшли висновку, що там, де погодні умови були менш сприятливими або існував ризик стихійних лих, із більшою ймовірністю люди були схильні вірити в суворих Богів. Це фундаментальне дослідження каже про досить очевидну справу — люди формували духовну основу залежно від умов живої Природи, в яких вони перебували, та бувши її елементом вбачали себе її подібністю і частиною Найвищого. Основа для розвитку штучних релігій була одна – Релігія Природи. Системи, створені людиною з живої Природи, змішувалися, запозичувались з різних етносів, в структуру нових вірувань приходили елементи свого часу, піднімалися в хмари абстрактності, але якщо кожну з цих новоутворень «пошкребти», відкриється природна основа. Це подібно виготовленню заліза, додаючи в нього нові компоненти, можна одержати сплав з новими можливостями, і цей сплав зовсім не буде схожий на первинний матеріал, але, якщо сучасний сплав дослідити, можна прийти до першоелементу. І якщо сучасний сплав знищує Землю, то його необхідно переплавити на першоелемент.

Українці як і всі народи світу мали свої Релігії Природи. Форми відрізнялися від земного осередку перебування людей, але суть залишалась одною. Бачення світу виглядало цілісною системою взаємозалежних елементів, що склалося за результатами еволюції, практики і мислення пращурів. Становлення цілісної системи уявлень можна встановити завдячуючи таким факторам:

—        пізнаючи Природу, проникаючи в її суть і внутрішній устрій, людина щоразу виявляла різнобічні взаємозв’язки та інші елементи неподільності цілого;

—        розумова діяльність сформована з пізнання Природи неодмінно залежить від цілого та його частин, інтуїції та передбачення;

—        практична діяльність всіх форм життєдіяльності передбачала і передбачає     розкладання цілого на частини й, навпаки, з’єднання його складових. Дроблячи, розбиваючи, ламаючи людина щоразу відчувала втрату цілого, і зворотного процесу складання елементів для створення цілісності.

З цього можна вивести, що «Релігії Природи» мали цілісний світогляд як наслідок розумової та практичної діяльності людини розумної.

Українці від Природи отримали найкращу в світі землю, помірно континентальний клімат, Сонячний цикл, який органічно ділить рік на чотири частини. Всі ці умови стали передумовою унікальної цивілізаційної події, а саме – формування землеробства та землеробської культури. Після землеробства історія людства пішла з прискоренням. На найбільш придатних землях для еволюційного стрибка, предки сучасних українців створили космогонічні уявлення, які зпівставляються з сучасними науковими знаннями. Земля, яка має необмежену здатність до народження, запліднюється Сонячними променями, що в духовному житті землеробів склали Божественний шлюб Батька з Матір’ю, які взаємодіють в Найвищому Небі (Сварзі). Ці головні Божественні елементи світобудови породжували інші явища (відповідно Богів), життя і його форми, але сама Трійця походила з єдиного Всебога, Вишнього, Всевищного (тощо) – це природне мислення і пізнання цілого і його частин, й гармонійної взаємодії між ними.  Чи останні відкриття  NASA кажуть саме не про таку формулу житья: Простір, Зірка, Планета!

Книжники Київської Русі XI–XII століть, оповідаючи про витоки язичництва, намагалися поділити його на окремі періоди. Так, літописець епохи Володимира Мономаха в Іпатіївському списку називає три періоди світобачення слов’ян: кам’яний вік, епоха Сварога, часи культу Сонця-Дажбога. Ці три епохи в житті не тільки землеробів, а й духовних провідників, дійсно послідовно створювали систему цілісного релігійного уявлення, яку можна детально розглянути в статті «Трійця — як основа «Релігії Природи»», порталу ridivira.com [https://www.ridivira.com/uk/suspilstvo/1563-triitsia-iak-osnova-relihii-pryrody].

Людство почату XXI ст. зібрало гіркий врожай своєї і попередньої діяльності у вигляді глобальних проблем людства. Кліматичні зміни, техногенні катастрофи, егоцентризм використання ресурсів, неодмінно повинно змінити ставлення людини й розуміння відповідальності за всіх ще ненароджених жителів планети Земля.  Виведене з рівноваги навколишнє середовище втратить баланс, втрата одного з Божественних елементів Природи неминуче приводить у стан руйнації і знищення. Ці проблеми не питання політики, економіки чи технологій, тут поставлено питання волі і духовності людства.

Будемо сподіватися, ще метелик письменника і мислителя Ремома Бредбері, ще не загинув, ще існує той природний початковий ланцюжок що зберігає світ від руйнації.